- репліка
- —————————————————————————————ре́плікаіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
әрепләшү — Кара каршы сүз кайтару; бәхәсләшү ярар, тик торганда әрепләшмик … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
реплікаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
реплікація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
реплікувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
реплікаційний — а, е. Прикм. до реплікація. •• Реплікаці/йна терапі/я методика, що її використовують в деяких підходах біхевіоральної терапії … Український тлумачний словник
реплікон — а, ч. Елементарна генетична структура, здатна до реплікації як одне ціле … Український тлумачний словник
репліка — и, ж. 1) Коротке висловлювання, зауваження одного співбесідника іншому з нагоди чого небудь. || Коротке заперечення, закид, зауваження, висловлені з місця ораторові. 2) Відповідь або заперечення, зауваження однієї дійової особи іншій у сценічному … Український тлумачний словник
репліка — (фр.) Повтор художнього твору, близький до оригіналу. Нерідко виконується самим автором з невеликими змінами у якості варіанта … Архітектура і монументальне мистецтво
репліка — [ре/пл іка] ки, д. і м. л іц і … Орфоепічний словник української мови
реплікація — ї, ж. 1) біол. Подвоєння молекул ДНК; лежить в основі редуплікації (у 2 знач.). 2) Термін, що його зазвичай використовують в обговореннях експериментальної методології: а) другий експеримент, який відтворює більш ранні дослідження; б) кожна з… … Український тлумачний словник